Нововодолазький суд виправив помилку 44-річної давнини
Всi новини | | 1,277 | 5 хв читання | Автор: Тетяна Буряковська

Головна світлина новини на сайті Gromada Group
В 2021 році у мешканця Нововодолажчини помер батько, який на той момент був вже харків’янином. Коли син звернувся по спадщину, то несподівано отримав від нотаріуса відмову.
Виявилося, що прізвище його батька у Свідоцтві про народження — одне, а у Державному реєстрі, в якому нотаріуси мають перевіряти надану інформацію — інше. Щоб відновити справедливість, чоловік звернувся до Нововодолазького районного суду з проханням визнати померлого його рідним батьком. І 29 грудня минулого року Нововодолазький районний суд поставив крапку в цій заплутаній історії, а 11 січня оприлюднив своє Рішення у справі про визнання батьківства.
Як вимагає законодавство, імена діючих осіб цієї справи не публікуються, але це не є важливим, адже мова йде про невигадану історію, яка трапилася з нашими земляками.
Згідно постанови приватного нотаріуса, якою чоловікові було відмовлено у отриманні спадщини, у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян його батьком зазначена інша особа, також у цьому реєстрі була відсутня інформація про зміну прізвища померлим батьком. Отже, нотаріус констатувала неможливість встановлення родинних зв’язків між померлим та його ймовірним сином. Відповідно немає підстав для надання останньому документів на володіння спадщиною за законом.
Тоді чоловік звернувся до Нововодолазького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про внесення змін в актовий запис про своє народження, зроблений Виконавчим комітетом Рокитненської сільської ради Нововодолазького району ще у 1979 році. Однак працівники юстиції відмовили йому в цьому. Останньою його надією стало звернення до суду.
23 червня минулого року Нововодолазький районний суд прийняв до розгляду заяву цього чоловіка і залучив до участі в справі в якості зацікавленої особи Нововодолазьку селищну раду. Вже в липні суд витребував з Харківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про народження цього чоловіка в селі Мокро-Рокитне.
Суд встановив, що дані про батька у Свідоцтві про народження та у Реєстрі дійсно різні. Хоча дані про матір та місце народження повністю співпадають. Та сама інформація про місце народження внесена у паспорт громадянина України. Ім’я, по-батькові та прізвище у Свідоцтві про народження та у Свідоцтві про смерть спадкодавця повністю співпадають з даними померлого. А от в Реєстрі ім’я та по-батькові співпадають, а прізвище — відрізняється.
Проаналізувавши наявну інформацію, суд дійшов висновку, що розбіжність у написанні прізвища батька виникла через помилку, зроблену у серпні 1979 року кимось з Виконавчого комітету Рокитненської сільської ради Нововодолазького району. Адже всі інші відомості підтверджують, що саме померлий був батьком позивача, співпадає і дата народження цього громадянина та невідомого «батька» з Реєстру, і адреса проживання, і номери виданих документів.
Отже, 44 роки тому хтось неуважно заповнював папери, чим спричинив чималий клопіт у майбутньому тоді тільки-но народженій дитині. І лише зараз суд виправив цю помилку і повернув синові права на батькову спадщину. На щастя, у даних судових справах не передбачено відшкодування судових витрат, отже, крім витрати часу та нервів, можна сказати, що це рішення далося чоловікові відносно легко, бо справа за його проханням розглядалася за його відсутності. Щоправда, є ще термін в 30 днів після оприлюднення рішення, у який можна його оскаржити в Апеляційному суді, але навряд хтось буде оскаржувати це очевидне рішення. І лише після цієї вимушеної паузи воно вступить в законну силу.
Ця справа є багато в чому показовою. Від уважності та професійності посадовців напряму залежить наше життя, адже проконтролювати написи у документах, які видаються нам на руки, ми ще можемо. А те, що вноситься в державні реєстри — ні, бо вони дуже часто є закритими для нас. Ми можемо навіть не уявляти, які «сюрпризи» підготували нам при створенні цих записів їхні «автори». Друге, чому навчає ця справа — не слід боятися звертатися до суду, адже герой цієї історії змарнував майже два роки, шукаючи справедливості по інстанціях, і лише в суді отримав відносно швидку сатисфакцію.
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз